У день пам'яті преподобного Сергія Радонезького Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Троїце-Сергієвій лаврі
Служба комунікації ВЗЦЗ, 18.07.2026. 18 липня 2026 року, в день свята обрітення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького (1422), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на Соборній площі Свято-Троїцької Сергієвої лаври.
Урочисте богослужіння відбувалося перед шанованою іконою преподобного Сергія Радонезького. Для звершення святкових всеношної та Божественної літургії на Соборній площі було влаштовано поміст, а перед Успенським собором Лаври — престол під сінню.
Його Святості за Літургією співслужили: митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського Митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій; митрополит Крутицький і Коломенський Павел, Патріарший намісник Московської митрополії; митрополит Мінський і Заславський Веніамін, Патріарший екзарх всієї Білорусі; митрополит Воскресенський Григорій, керуючий справами Московської Патріархії, перший вікарій Святішого Патріарха Московського і всієї Русі по м. Москві, намісник Новоспаського ставропігійного монастиря; митрополит Волоколамський Антоній, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату; митрополит Володимирський і Суздальський Нікандр, голова Фінансово-господарського управління Московського Патріархату; митрополит Каширський Феогност , голова Синодального відділу з монастирів і чернецтва, намісник Донського ставропігійного монастиря м. Москви; епископ Сергієво-Посадський і Дмитровський Кирил, намісник Свято-Троїцької Сергієвої лаври, ректор Московської духовної академії; єпископ Раменський Алексій, особистий секретар Святішого Патріарха Кирила; собор архієреїв Руської Православної Церкви.
У богослужінні брали участь архієреї та духовенство Помісних Православних Церков: митрополит Филипопольський Нифон, представник Патріарха Антіохійського та всього Сходу при Патріархові Московському і всієї Русі; єпископ Ремезіанський Стефан, представник Патріарха Сербського при Патріархові Московському і всієї Русі; архімандрит Серафим (Шемятовський), представник Православної Церкви Чеських земель і Словаччини при Московському Патріаршому престолі; протоієрей Даниїл Андреюк, представник Православної Церкви в Америці.
Також Святішому Владиці співслужили: архімандрит Макарій (Веретенников), член Духовного собору Троїце-Сергієвої лаври; протопресвітер Володимир Диваков, секретар Патріарха Московського і всієї Русі по м. Москві; протоієрей Діонісій Казанцев, секретар Патріарха Московського і всієї Русі по Московській області; ієрей Василій Лосєв, керівник секретаріату Всесвітнього руського народного собору, керівник юридичної служби Московської митрополії; насельники Троїце-Сергієвої лаври та подвір’їв обителі у священному сані; духовенство м. Москви.
Патріарше богослужіння відвідали: голова Ліберально-демократичної партії Росії, керівник фракції ЛДПР у Державній Думі Федеральних Зборів Російської Федерації, голова Комітету Державної Думи ФЗ РФ у міжнародних справах Л.Е. Слуцький; голова Комітету Державної Думи ФЗ РФ із будівництва та житлово-комунального господарства, відповідальний секретар Опікунської ради Фонду зі збереження, відтворення історичного вигляду та розвитку м. Сергієва Посада Московської області С.О. Пахомов; Герой Росії льотчик-космонавт Є.О. Сєрова; голова Сергієво-Посадського міського округу Московської області О.В. Єроханова; перший заступник генерального директора ВАТ «РЖД» В.В. Михайлов; заступника голови Всесвітнього руського народного собору С.Ю. Рудов; в.о. генерального директора художньо-виробничого підприємства Руської Православної Церкви «Софрино» В.А. Левін; керівник Фонду допомоги «Руський хрест» О.О. Благов; ктитор Петропавловського собору м. Санкт-Петербурга, керівник ювелірно-мистецької майстерні «Апостол» І.С. Харьков.
За богослужінням молилися: настоятелька Свято-Троїцького Серафимо-Дівеєвського монастиря ігуменя Сергія (Конкова); настоятелька Богородице-Різдвяного ставропігійного жіночого монастиря м. Москви ігуменя Вікторина (Пермінова); настоятелька Зачатівського ставропігійного жіночого монастиря м. Москви, заступник голови Синодального відділу з монастирів і чернецтва ігуменя Іуліанія (Каледа); настоятелька Покровського Хотькового ставропігійного жіночого монастиря ігуменя Олімпіада (Баранова); настоятелька Іоанно-Предтеченського ставропігійного жіночого монастиря м. Москви ігуменя Єлисавета (Нікішкіна); ігумені та сестри низки інших жіночих монастирів; представники Партії російсько-сербської єдності (Сербія) та Співдружності православної молоді; численні прочани.
На богослужінні також була присутня православна делегація Патріаршого екзархату Південно-Східної Азії з Індонезії та Малайзії. Метою візиту делегації до Росії є поклоніння святиням Руської Православної Церкви, участь у богослужіннях, знайомство з історичними та духовними центрами Росії, а також зміцнення братніх зв'язків між православними громадами Південно-Східної Азії та Руської Православної Церкви. До складу делегації входять представники православних громад республік, включаючи духовенство Сінгапурської єпархії.
Піснеспіви Літургії виконав об'єднаний хор Троїце-Сергієвої лаври та Московської духовної академії під керівництвом ієромонаха Нестора (Волкова).
Патріарше богослужіння транслювалося у прямому ефірі телеканалів «Союз» і «Спас», а також на офіційному сайті Руської Православної Церкви Патріархія.ru.
На сугубій єктенії були піднесені особливі прохання, Святіший Патріарх Кирил прочитав молитву про Святу Русь.
Проповідь перед причастям виголосив ієромонах Далмат (Юдін), насельник Троїце-Сергієвої лаври.
Після закінчення Літургії Святіший Патріарх Кирил, члени Священного Синоду Руської Православної Церкви та ієрархи, які прибули на свято до обителі, звершили молебень Ігумену землі Руської.
Потім Святіший Владика пройшов до Троїцького собору обителі, де приклався до чесних мощей преподобного Сергія та вклонився іконі Святої Трійці, написаній преподобним Андрієм Рубльовим.
Біля входу до Патріарших покоїв Лаври Святішого Патріарха вітали представники Співдружності православної молоді, які подарували Його Святості ікону «Благодатне мовчання».
Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до пастви з балкона Патріарших покоїв з Первосвятительським словом:
«Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Дорогі владики, отці, матушки ігумені, брати і сестри!
Всіх вас щиро вітаю з великим днем, коли ми прославляємо силу Божу, що виявляє себе в людській немочі (див. 2 Кор. 12:9).
Особливо це відчувається у цих стінах, пов'язаних з ім'ям преподобного Сергія Радонезького. Не був преподобний Сергій ні видатним мислителем, ні воєначальником, не мав ніяких особливих людських сил, але тут, на цьому місці, оселившись у лісі, він набув такої духовної сили, що до нього почали притікати і можновладці, і воєначальники, і безліч простого народу.
Якою ж силою преподобний приваблював людей? Чому багато політиків, які мали матеріальну, політичну, військову силу, не могли зрівнятися за впливом на людей з преподобним Сергієм? Тільки тому, що сила Божа сильніша за силу людську. Святий здобув цю божественну силу своїм подвигом, своєю смиренністю, своєю молитвою, своєю повною віддачею Господу та Спасителеві. І потекли в ці радонежські ліси люди владні, сильні, аби отримати благословення преподобного. Знаємо, що Дмитрій Донський отримував у нього благословення перед страшною битвою, від результатів якої залежало існування нашої країни.
Але, мабуть, найсильнішим і найзначнішим доказом присутності особливої духовної сили в преподобному стало те, що сталося в ХХ столітті. Безбожна влада закрила Лавру, пограбувала її, перетворила з місця шанування Бога на місце відмови від Бога. Чого тільки тут не діялося! І, напевно, влада думала, що ніколи вже за жодних умов не відродиться віра православна в нашій країні і тим більше чернече життя в цій святій Лаврі. Ще раз наголошу: для досягнення цих цілей були кинуті всі сили могутньої Радянської держави — і не вийшло.
Преподобний Сергій, старець, який жив на самоті, виявився сильнішим за військову наддержаву, якій не вдалося відвадити людей ні від Бога, ні від Церкви, ні від цього святого місця.
Чому мені хотілося сказати саме про це? Ми зараз живемо з вами в дуже благополучний час — час, коли не існує жодних гонінь на Церкву, коли багато вищих представників влади в Росії є православними людьми, коли процвітають і монастирі, і храми, коли в школах викладаються "Основи православної культури", коли в Православ'ї виховуються діти і молодь.
Звичайно, ми повинні дякувати Богові за цей сприятливий час. Але якщо поглянути на історію, можна помітити якусь закономірність: сприятливі часи нерідко змінювалися часом дуже небезпечним для Церкви. І головним прикладом є Росія, Російська імперія — могутня, велика, православна імперія, яка звалилася, впала, а потім почалися спроби створення на її місці безбожної держави.
Для того щоб цього ніколи більше не повторилося, щоб люди з вільної волі, за своїми переконаннями приходили до храмів, брали участь у богослужіннях, в обрядах, виховували у вірі православній своїх дітей і онуків, для того щоб було так, ми ніколи не повинні забувати про особисту відповідальність кожної православної людини не тільки за своє життя, за збереження власної віри, а й за збереження віри в онуках, якщо йдеться про батьків, бабусь, дідусів.
До цього я закликаю вас, мої дорогі, з цього амвона в нашій великій Лаврі преподобного Сергія. Кожен має усвідомлювати свою відповідальність за продовження життя Православної Церкви — і у своїй сім'ї, у дітях та онуках, і, звичайно, у нашій країні. І особливу відповідальність несуть ті православні люди, які сьогодні перебувають у владі, і ті, хто опікується педагогікою, освітою. Усі, хто має вплив на людей, особливо на молодь, повинні чітко усвідомлювати відповідальність, яка покладена на нинішнє покоління за збереження віри православної у нашій Великій Вітчизні.
Молитвами святих, що просіяли в землі Російській, особливо ж молитвами преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького і чудотворця, нехай зберігає Господь Вітчизну нашу в єдності, в однодумності і у свободі від будь-яких зовнішніх небезпечних впливів і тим більше від будь-якого зовнішнього поневолення!
Але найбільше просимо сьогодні преподобного Сергія, щоб він схилив Божу милість до Вітчизни нашої, до народу, до молоді, щоб зберігалася сильна віра в Господа і Спасителя, щоб пам'ять про преподобного Сергія ніколи не зникала з історичної та духовної свідомості нашого народу. Якщо буде так, то збережемо і нашу віру, і нашу країну. Збережемо країну, якщо збережемо віру і, звичайно, Руську Православну Церкву, мученицю і сповідницю, яка подвигами своїх дітей довела вірність Спасителеві й завітам преподобного Сергія. Його молитвами нехай береже Господь усіх нас! Амінь!
Зі святом усіх вас вітаю!»
За традицією святкові архієрейські богослужіння в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького також відбувалися у храмах Московських духовних шкіл та Троїце-Сергієвої лаври. У Покровському академічному храмі служіння Божественної літургії очолив митрополит Воронезький і Лискінський Леонтій.
Після Літургії у церкві праведного Філарета Милостивого Патріарших покоїв Лаври відбулася зустріч Предстоятеля Руської Церкви з делегацією Патріаршого екзархату Південно-Східної Азії.
Потім у Тронному залі Патріарших покоїв відбулося вручення церковних нагород.