Московського Патріархату
На сайті використовуються cookie-файли, які допомагають показувати Вам найактуальнішу інформацію. Продовжуючи користуватися сайтом, Ви даєте згоду на використання ваших Метаданих і cookie-файлів. Управління cookie
Парафіяни Покровського храму Манчестера звершили паломництво до місця подвигу святого VI століття
7 серпня 2021 року з благословення єпископа Сурозького Матвія відбулося паломництво парафіян храму Покрова Пресвятої Богородиці в британському місті Манчестер до святого джерела преподобного Сейріола Пенмонського, Валлійського (VI ст.), що знаходиться в містечку Пенмон на острові Англсі в Уельсі. Проща розпочалася зі спільної молитви під час Божественної літургії, яку звершив в Покровському храмі ієрей Анатолій Віхров.
Після прибуття в Пенмон отець Анатолій і парафіяни манчестерського храму відвідали руїни монастиря, спочатку заснованого преподобним Сейріолом і святителем Кібі Валлійським в VI столітті, і церкву-пріорат святого Сейріола, що побудована пізніше, в 1140 році.
Паломники помолилися біля святого джерела преподобного Сейріола, яке знаходиться поруч з колишнім монастирем - воду джерела цей святий і монастирська братія використовували для пиття і звершення Таїнства Хрещення. Після малого освячення води отець Анатолій звернувся до прочан зі словом духовного повчання.
***
Преподобний Сейріол, ігумен Пенмонській, Валлійський, народився близько 494 року, був членом королівського сімейства Гвінед (Gwynedd): сином короля Оуена Даруіна (Owain Darwyn) і братом короля Кінласа (Cynlas) в Росі (Rhos на півночі Уельсу), а також братом короля Ейніона (Einion) в Лліні (Llŷn, півострів на північному заході Уельсу).
Довгий час Сейріол жив відлюдником в келії, що розташовувалася в містечку Пенмоні (Penmon) в східній частині Англсі (Anglesey). У джерелі він хрестив тих, хто звертався до Христа (і келія, і джерело збереглися донині). За переказами, раз на тиждень він вирушав на зустріч зі своїм другом святителем Кібі, який жив під римськими стінами в Холіхеді (Holyhead) на заході острова, і вони з молитвою обходили Англсі. Святі зустрічалися і розлучалися в центрі острова. При цьому Кібі вранці йшов на схід, а ввечері повертався на захід, таким чином він був весь час повернутий до сонця, і його і називали Кібі Смаглявим (Cybi the Tanned), тому що лице його завжди було засмаглим; Сейріол же, що йшов в протилежну сторону, був весь час повернутий до сонця спиною, і його називали Сейріолом Світлим (Seiriol the Fair).
Учні святого Сейріола побудували близько Пьенмона обитель, якою преподобний керував. Згодом вона стала знаменитим острівним чернечим центром Уельсу і процвітала до 971 року, коли була розорена вікінгами.
Наприкінці життя Сейріол пішов на острівець, який нині має назву Ініс-Ланног (Ynys Lannog, нині Ініс-Сейріол) неподалік від Англсі, де жив на самоті в пустелі і заснував невеликий монастир. Помер мирно в глибокій старості.