Про розколи як інструмент геополітики розповів заступник голови ВЗЦЗ

1 березня 2021 року в Москві в Громадській палаті Російської Федерації відбувся круглий стіл на тему "Роль громадянського суспільства у забезпеченні стабільності в Чорноморсько - Балканському регіоні".

Організаторами заходу виступили Комісія Громадської палати з безпеки та взаємодії з громадськіми спостережними комісіями, постійне представництво Республіки Крим при Президентові РФ, Діловий і культурний центр Республіки Крим.

На засіданні круглого столу пролунала доповідь заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда "Церковні розколи в Україні і в Чорногорії як інструмент геополітики".

Відзначивши, що на теріторії країн регіону Чорного моря і Балкан знаходиться єпархії семи з п'ятнадцяти Помісних Православних Церков, владика Леонід торкнувся, зокрема, ситуації в Чорногорії, де у 2019 році був прийнятий закон, який давав владі можливість вилучити старовинні храми і монастирі у Сербської Православної Церкви, чадами якої є переважна більшість православних чорногорців. Прийняття закону викликало різку реакцію жителів Чорногорії. Архієпископ Леонід нагадав: "Акції протесту прокотилися всією країною. Багато тисяч людей, не дивлячись на обмеження, що були введені після початку пандемії, виходили на вулицю, щоби заявити про те, що вони не віддадуть свої святині. Ієрархи Сербської Православної Церкви в Чорногорії, у тому числі приснопам’ятний митрополит Чорногорсько-Приморський Амфілохій, боролися за те, щоби цей дискримінаційний закон був скасований".

Він також відзначив, що в захист канонічної єдності Сербської Церкви "неодноразово виступали Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і Священний Синод Руської Православної Церкви, а також Предстоятелі і ієрархи Церков Єрусалимської, Румунскої, Польської, Чеських земель і Словаччини".

В кінцевому підсумку, констатував ієрарх, в січні нинішнього року президент Чорногорії Мило Джуканович був змушений підписати поправки до закону про свободу віросповідання, які скасовують положення законодавчого акту, і які є дискримінаційними по відношенню до Сербської Православної Церкви.

Заступник голови ВЗЦЗ провів паралель із ситуацією в Україні, де попередній президент Порошенко також зробив ставку на підтримку неканонічної структури.

Говорячи про "автокефалію" так званої "Православної Церкви України", яку проголосили у 2018 році з кричущим нехтуванням церковними канонами, архієпископ Леонід вказав на те, що "вона є від початку політичним проектом, який скерований на послаблення Руської Православної Церкви, на розчленування світового Православ'я, на подальший поділ народів Росії та України".

Він також вказав на те, що проект створення "ПЦУ", в якому взяв безпосередню та лідируючу участь Константинопольский Патріарх Варфоломій, укладається в логіку подій геополітичних протистоянь в сучасному світі.

"Висловлюю тверду надію, що розкол, який ініціювали ворожі для Церкви Христової зовнішні політичні сили, в світовому Православ'ї не буде тривати довго. Всім нам сьогодні треба зупинитися, серйозно задуматися про те, що відбувається і діяти не за велінням заокеанських світських чиновників, а так, як нам підказує Святий Дух, наше християнське сумління і священні канони Матері-Церкви", - резюмував архієпископ Владикавказький і Аланський Леонід.

У заході взяли участь представники Державної Думи, Міністерства закордонних справ Росії, Громадської палати Російської Федерації та інші громадські діячі, вчені.