Християнську відповідь на виклики пандемії обговорили на онлайн-конференції
12 лютого 2021 року в онлайн-режимі відбулася конференція "Церква і пандемія", приурочена до п'ятої річниці зустрічі в Гавані Папи Франциска і Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
З боку Руської Православної Церкви в конференції взяли участь голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, заступник голови ВЗЦЗ архімандрит Філарет (Булєков), заступник голови Відділу з церковної благодійності і соціального служіння ієромонах Пантелеїмон (Альошин), секретар ВЗЦЗ з міжхристиянських зв'язків ієромонах Стефан (Ігумнов), співробітники ВЗЦЗ М. Б.Нєлюбова і І. А. Ніколаєв.
З боку Римо-Католицької Церкви в обговоренні теми взяли участь голова Папської ради сприяння єдності християн кардинал Курт Кох, голова Папської ради сприяння нової євангелізації єпископ Ріно Фізікелла, співробітники Папської ради сприяння єдності християн, священник Яромир Задрапа, священник Іакінф Дестівель, священник Авеліно Гонсалес.
Як відзначив у своїй доповіді митрополит Волоколамський Іларіон, пандемія коронавірусу стала величезним і значною міро. неочікуваним випробуванням для всього світу. "Це глобальне лихо виявило цілу низку гострих міжнародних і соціальних дисбалансів, для подолання яких як ніколи важливо не тільки спільне свідоцтво, але й спільні дії християн, - наголосив архіпастир. - Сьогодні ми закликані осмислити виклики, що стоять перед нами, з тим, щоби в наступні місяці спільними зусиллями сприяти виробленню адекватних рішень проблем, що загострюються, і бути спроможними надати те бачення шляхів іх подолання, яке розділяють найбільші християнські Церкви".
Голова ВЗЦЗ констатував, що проблеми, що стосуються суспільства, не обійшли стороною і християнські Церкви по всьому світі. "Драматична ситуація весни минулого року і суворі обмеження, що вводилися на будь-які форми зібрання потребували невідкладного прийняття цілої низки заходів з боку Священноначалля Руської Православної Церкви", - відзначив владика Іларіон, розповівши про те, як Церква проходить цей найскладніший період.
При цьому було відзначено, що надзвичайна ситуація сприяла пришвидшенному оволодінню відповідними технологіями, які до пандемії використовувалися лише в дуже обмеженому масштабі. " Звичайно, "віртуальна" присутність на богослужінні ніяким чином не може замінити реальну участь в ньому, і в першу чергу в Таїнстві Євхаристії, - підкреслив ієрарх.- Однак в тих тяжких умовах використання трансляцій не тільки було викликано пастирською необхідністю і міркуваннями турботи про спільне благо, але й надало Церкві в тому числі певні місіонерські можливості. На прикладі московської парафії, яку я очолюю, можу засвідчити, що у весь час пандемії в прямих трансляціях богослужінь беруть участь десятки тисяч людей - набагато більше, ніж навіть фізично могло би уміститися в храмі".
За його думкою, в подібній ситуації особливе значення набуває проповідь в широкому сенсі цього слова, яка передбачає у тому числі використання медійних майданчиків для передачі Благої звістки і розкриття перед людьми красоти богослужіння "з тим, щоби відповідно до подолання громадського лиха все більша їх кількість приходила до храмів свідомо".
Голова ВЗЦЗ також вказав на те, що приклади співробітництва в сфері благодійності навіть за найскладніших умов закриття кордонів і введення обмежень на пересування під час пандемії дозволяють ще раз оцінити значення слів Папи Римського Франциска і Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, які п'ять років тому відзначили, що "християнськи громади ведуть широку благодійну і соціальну діяльність, надаючи різноманітну допомогу нужденим. Православні і католики нерідко трудяться бік о бік" (Спільна декларація, пункт 14).
На даному етапі нашим спільним завданням є надання нового імпульсу співробітництву наших Церков у сфері соціального служіння", - впевнений голова ВЗЦЗ.
Голова Папської ради сприяння єдності християн кардинал Курт Кох у своїй доповіді підкреслив: "Вже наступного дня після зустрічі Папи Франциска і Патріарха Кирила в Гавані ми прийняли рішення відзначати цю подію кожен рік з метою збереження пам'яті про його історічну важливість.
Ми згодилися у тому, щоби кожен раз в центрі наших роздумів був один з конкретних пунктів Спільної заяви, підписаної головами двох Церков".
Тему для п'ятої річниці не прийшлося довго шукати з причини сучасної міжнародної ситуації, яку позначено проблемою коронавірусу, констатував він, вказуючи на те, що багато питань і проблем, які заторкалися у Спільній заяві за підсумками Гаванської зустрічі, так чи інакше пов'язані з темою нинішньої пандемії. Католицький ієрарх, зокрема, згадав психологічні проблеми, які були викликані примусовою ізоляцією, депресію і внутрісімейні конфлікти, поганий стан медичної і соціальної сфер в різних країнах, які стали очевидними під час пандемії, економічні і соціальні вибухи, з якими суспільство зіткнулося у зв'язку з коронавірусною кризою, у тому числі безробіття і ще більше збільшення розриву між багатими і бідними, а також обмеження особистої свободи, які викликають протест у жителів.
"Пандемія зачепила також церковне життя на базовому рівні. В різних країнах можливість звершувати богослужіння була або сильно обмежена, або зовсім скасована під час локдауну. Цей факт піднімає питання не тільки політичної властивості, такі як політична свобода віруючих, але й пастирьского характеру: треба зрозуміти, чи привикнуть віруючі не відвідувати богослужіння або повернуться до літургічного життя у храмах після пандемії", - сказав кардинал Курт Кох.
За його думкою, якщо християни, ґрунтуючись на вірі, будуть шукати і знаходити корисні поради на нинішні виклики, вони зможуть "зробити свій внесок до подолання багатьох соціальних, психологічних, санітарних, економічних і політичних проблем, які викликано пандемією".
В продовження конференції була представлена доповідь голови Синодального відділу з церковної благодійності і соціального служіння єпископа Орєхово-Зуєвського Пантелеїмона. Текст доповіді, в якій представлені конкретні факти церковної допомоги нужденим в період пандемії, оголосив заступник голови Відділу ієромонах Пантелеїмон (Альошин).
Учасники онлайн - зустрічі , зокрема, почули про роботу служби "Милосердя" і церковної лікарні святителя Олексія, про труди волонтерів, які допомагають тим, хто в умовах пандемії перебуває на самоізоляції, про роздачу продуктів людям, які в нинішній важкій ситуації були позбавлені можливості заробітку, про діяльність притулків для жінок в ситуації кризової вагітності і служб допомоги безхатькам. Як було відзначено, планується розвиток роботи єдиної гарячої лінії церковної соціальної допомоги.
Особливу увагу у виступі приділено темі пастирської допомоги хворим на коронавірус вдома або в умовах стаціонару: " З благословення Святішого Патріарха Кирила в Руській Церкві ще в квітні 2020 року ми склали і розіслали по всім єпархіям правила звершення Таїнств при відвідуванні людей з коронавірусом, - говориться у доповіді.- Ми організували серію вебінарів для священиків, навчаючи їх, як звершувати Таїнства у " червоній зоні". Склали типовий требний набір і комплект засобів захисту для кожного священника, налагодивши безкоштовну відправку цих комплектів в єпархії. Їх отримали вже понад 100 єпархій". Було відзначено, що відвідують пацієнтів ковідних стаціонарів не лише священники, але й архієреї.
З квітня минулого року в Москві діє цілодобовий телефон виклику священника до хворого коронавірусом. Тільки в московському регіоні священники звершили понад 1400 виїздів. Окрім того, організоване дистанційне спілкування священиків з людьми похилого віку в будинках перестарілих і інтернатах.
"Ми плануємо провести в 2021 році міжнародну онлайн-конференцію про досвід, користь і важливість служіння лікарняних капеланів. Конференція буде відбуватися на майданчику Ради при Уряді РФ з питань піклування у соціальній сфері. Ми плануємо, що на конференції поділяться своїм досвідом представники капеланських асоціацій основних християнських конфесій різних західних країн, представники зарубіжних міністерств охорони здоров'я, пацієнтських спільнот, вчених, які вивчали питання роботи капеланів", - відзначив автор доповіді, запросивши представників Римо- Католицької Церкви до участі в заході.
Далі пролунав виступ голови Папської ради сприяння новій євангелізації єпископа Ріно Фізікелли. За його переконанням, "світ перебуває перед лицем величезного санітарного, економічного, екзистенційного та духовного виклику, який має мало аналогів в історії останніх століть". Серед таких викликів католицький ієрарх згадав виявлені пандемією страхи людей і почуття відсутності безпеки, широко розповсюджені через тимчасове закриття шкіл неапробовані педагогічні методи, проблеми зайнятості населення, обмеження особистої свободи з санітарних міркувань. При цьому пастирська присутність в у повсякденному житті віруючих поступилася безроздільному домінуванню інтернету.
"Цей досвід ставить питання, які стосуються майбутнього суспільства і наших Церков, що покликані підтримувати віруючих на шляху віри. Цей досвід ставить перед нами раніше невідомі питання, які до того часто приховувалися, оскільки феномен секуляризму нав’язував іншу програму дій", - відзначив єпископ Ріно Фізікелла.
"Сповіщення Євангелія під час пандемії дає можливість засвідчити, як багато позитивного присутнє в нашому досвіді життя за останні місяці, - впевнений він. Ми можемо зі впевненістю сказати, що значна частина наших народів відповила на виклики з величезним почуттям обов'язку, проявляючи раніше небачену креативність. Перед нашими очами - багато свідчень про подвиги волонтерів, а також медиків, медичних робітників, священнослужителів і ченців, простих людей, молодих і похилого віку, сусідів, сімей, які вимушені жити на просторі в декілька квадратних метрів. Так чи інакше, ми відкрили величезні внутрішні ресурси, які дозволили нам пережити час пандемії ".
Далі відбулося обговорення актуальних питань, які було піднято у доповідях.
На завершення онлайн конференції митрополит Волоколамський Іларіон подякував учасників за змістовну дискусію, а також висловив надію на поглиблення і розширення співпраці Руської Православної Церкви з Римо - Католицькою Церквою у сфері благодійного і соціального служіння після пандемії.