Предстоятель Руської Православної Церкви взяв участь у Великодньому прийомі в Міністерстві закордонних справ Росії

























Служба комунікації ВЗЦЗ, 20.05.2025. 20 травня 2025 року в Москві у Великому особняку Міністерства закордонних справ Російської Федерації відбувся урочистий прийом з нагоди свята Великодня. У заході взяли участь релігійні діячі, глави зарубіжних дипломатичних місій, російські та іноземні дипломати, а також представники Адміністрації Президента Росії, Уряду Російської Федерації, Ради Федерації та Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації, громадських організацій.
На святковій зустрічі був присутній Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Предстоятеля Руської Православної Церкви зустрічав міністр закордонних справ Російської Федерації С.В. Лавров.
Від Руської Православної Церкви у заході також брали участь голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Волоколамський Антоній, керівник Управління Московської Патріархії у справах єпархій у країнах ближнього зарубіжжя митрополит Крутицький і Коломенський Павел, особистий секретар Патріарха Московського і всієї Русі єпископ Раменський Алексій, радник Патріарха Московського і всієї Русі протоієрей Миколай Балашов, заступники голови ВЗЦЗ архімандрит Філарет (Булеков), протоієрей Миколай Лищенюк, протоієрей Ігор Якимчук, перший заступник голови Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ О.В. Щипков, священнослужителі та співробітники ВЗЦЗ.
Урочистий прийом з нагоди свята Великодня відвідали представники Помісних Православних Церков при Московському Патріаршому престолі: Єрусалимської — архімандрит Стефан (Діспіракіс), Православної Церкви Чеських земель і Словаччині — архімандрит Серафим (Шемятовський).
На святковій зустрічі пролунали великодні піснеспіви у виконанні Московського Синодального хору.
Виступаючи перед присутніми на традиційній Великодній зустрічі у Міністерстві закордонних справ, С.В. Лавров привітав усіх зі Світлим Христовим Воскресінням — «головним православним святом, символом духовного оновлення, надії та віри».
Міністр також звернувся до присутніх зі словами привітання з нагоди 80-річчя Великої Перемоги та особливо наголосив на ролі Руської Православної Церкви у роки Великої Вітчизняної війни та у збереженні молитовної пам'яті про загиблих воїнів.
Торкнувшись ситуації в Україні, С.В. Лавров зазначив, що там після насильницького захоплення влади у 2014 році послідовно винищується все, що так чи інакше пов'язане з Росією, — руська мова, культура, традиції, російськомовні ЗМІ. Не залишають у спокої і канонічне Православ'я: вже багато років ведуться гоніння на найбільшу конфесію країни — Українську Православну Церкву, «яку влада, що засіла в Києві, впритул підвела до юридичної ліквідації». «Не припиняються захоплення храмів, вандалізм, напади на священиків та парафіян, — нагадав глава МЗС Росії. — Свідченням блюзнірської політики є наруга над почуттями віруючих шляхом організації в головній обителі країни — Києво-Печерській лаврі — "робіт з інвентаризації та перевірки історичної та наукової цінності мощей святих". Ця робота доручена ветеринарам». При цьому, як зазначив міністр закордонних справ, такі блюзнірства здійснюються за потурання і навіть підтримки багатьох країн Європи, де піднімають голови «привиди» неонацизму та сатанізму.
«Хочу запевнити всіх присутніх, що Росія не залишить православних людей України в біді і доб'ється того, щоб їхні законні права поважалися, а канонічне Православ'я повернуло собі центральне місце в духовному житті народу на українських землях. Гарантією того, що цих цілей буде досягнуто, є позиція Російської Федерації про справедливе врегулювання створеної Заходом української кризи», – сказав С.В. Лавров.
Він підкреслив, що Російська держава, у тому числі Міністерство закордонних справ, будуть і надалі єднати свої зусилля на міжнародній арені з Руською Православною Церквою. «Не може не тішити, що творча діяльність Московського Патріархату розширюється у багатьох частинах світу. Інтенсивно розвиваються Патріарші екзархати Африки, Південно-Східної Азії, зростає кількість закордонних парафій», – констатував міністр.
«Ми високо цінуємо подвижницькі зусилля Вашої Святості задля зміцнення єдності православних віруючих у захисті християн від загроз тероризму та релігійного фанатизму, – продовжив С.В. Лавров. – Особливе занепокоєння викликає ситуація в близькосхідному регіоні, зокрема, в Сирії, де угруповання радикальних бойовиків влаштовують справжнісінькі етнічні чистки, масові вбивства людей за національними та релігійними ознаками».
Також було зазначено, що у Міністерстві закордонних справ високо цінують внесок Руської Православної Церкви в оздоровлення ситуації у світових справах, недопущення поглиблення розділових ліній за міжнаціональними та міжконфесійними ознаками. Висловлено готовність до подальшого нарощування співробітництва «на користь відстоювання ідеалів добра і справедливості, поглиблення широкого міжнародного співробітництва».
Привітавши присутніх на заході зі світлим святом Великодня, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил подякував Міністерству закордонних справ Росії за повернення традиції проведення Великодніх зустрічей, які були вимушено перервані у зв'язку з пандемією 2020 року.
Його Святість також особливо зупинився на значущості 80-річчя Великої Перемоги, що відзначається цього року. Вона була досягнута ціною подвигу воїнів і мільйонів трудівників тилу. «Руська Православна Церква вшановує пам'ять усіх, хто віддав життя за свободу нашого народу і дякує Господу за дар миру, здобутого такою високою ціною», – сказав Патріарх.
Руська Православна Церква, чадами якої є мільйони людей з різних країн, жителі всіх континентів, продовжує своє служіння у світі, який не тільки швидко змінюється, але стає все більш тривожним, констатував Святіший Владика. Патріарх Кирил з глибоким жалем констатував деградацію релігійного життя, що спостерігається в західних країнах, і руйнування інституту сім'ї, яка є, зокрема, проявом найбільшої людської цінності – дару любові. На його думку, ці процеси становлять небезпеку для соціальної спільноти, у тому числі для життя держав та народів.
Святіший Патріарх Кирил також висловив глибоке занепокоєння ситуацією в Україні, зокрема, становищем Української Православної Церкви, яка перебуває під загрозою юридичної ліквідації та фактичного знищення її громад у цій країні. Його Святість вказав на те, що західні країни мовчать про порушення прав та релігійних свобод величезної кількості людей в Україні. Причому ситуація там погіршується: днями було затверджено порядок проведення перевірок релігійних організацій щодо їх «афілованості з Руською Православною Церквою». Влада розраховує, насамперед, позбавити громади керуючих центрів, а потім ліквідувати і самі громади, забираючи у них храми і насильно заганяючи в розкол. Найбільший тиск на православні парафії зараз спостерігається у Черкаській та Чернівецькій областях, де насильницькі захоплення храмів особливо численні та жорстокі.
«Київська влада стурбована міжнародним розголосом гонінь, витрачаються чималі кошти, щоб виправдати закон про заборону Церкви, у солідних західних журналах публікуються рекомендовані статті, організовані "гастролі" українських релігійних лідерів у США, Європу, де вони запевняють, що Україна – це країна релігійної свободи, що там немає жодних гонінь. Але успіх цієї пропаганди сумнівний. Міжнародна правозахисна робота створює проблеми для влади України, не дозволяючи їм перейти до остаточного знищення Православ'я у своїй країні. Тому всі ті, хто працює в цьому напрямку, навіть якщо не видно негайних результатів, повинні розуміти, що це один із факторів, здатних зупинити знищення однієї з найбільших релігійних громад у світі».
Як зазначив Святіший Патріарх Кирил, програми «переслідування нашої Церкви, які були ініційовані антиросійськими силами в країнах західного світу, нині намагаються реалізовувати, окрім України, у Молдові та країнах Балтії, особливо в Естонії. Зокрема, 9 квітня 2025 року естонським парламентом було ухвалено поправки до Закону про церкви та парафії, що ставлять поза законом структури Московського Патріархату в країні.
«А звідки Православ'я в Естонії? Не з Китаю і не з Парижа. Це Російське Православ'я, і покоління за поколінням православні люди виховувалися у цій системі цінностей, приходили саме до храмів Руської Православної Церкви, – наголосив Святіший Владика. – І ось зараз на очах усієї Європи не сумнівна релігійна громада, що нещодавно з’явилася, а громада, до якої протягом століть належала значна частина, а в якийсь момент історії – більшість тих, хто проживав в Естонії, зазнає спроб стерти її з карти духовного та культурного життя країни. Прийняттям поправок до Закону про церкви і парафії, що ставлять поза законом структури Московського Патріархату, влада Естонії сподівається змусити православних віруючих перейти до юрисдикції Константинопольського Патріархату. І хоча закон не затверджений президентом Аларом Карісом у зв'язку з тим, що він суперечить естонській Конституції і був повернений на доопрацювання, загроза його ухвалення з несуттєвими поправками зберігається».
Його Святість також констатував, що в Литві влада продовжує підготовку до реалізації естонського сценарію. А у Латвії «автокефалію» Православної Церкви без довгих роздумів проголосив парламент, хоча Церква в країні за законом відокремлена від держави. «Очевидні порушення релігійних прав і свободи, Конституції країни. І що? Абсолютне мовчання. Але ми не повинні мовчати – ні на рівні громадських організацій, ні на рівні держави. Про це треба говорити, зокрема й на міжнародних майданчиках, – упевнений Патріарх Кирил. Це кричущий факт нехтування правами людини, релігійних свобод, а також порушення законодавства країни в ім'я створення системи придушення конкретної (а в даному випадку найбільшої) релігійної громади».
А в Молдові на тлі покровительства влади так званій Бессарабській митрополії Румунського Патріархату посилився політичний тиск на ієрархів Православної Церкви Молдови. Так, нагадав Святіший Владика, на Страсному тижні прикордонні служби перешкодили вильоту архієпископа Бєльцького та Фелештського Маркелла на Святу Землю за Благодатним вогнем. Священнослужителі демонстративно зазнають принизливих обшуків та допитів при перетині кордону держави.
«Прояви грубої дискримінації, з якими стикаються наші віруючі, чекають на адекватну реакцію та справедливу оцінку з боку міжнародного співтовариства, – констатував Предстоятель Руської Православної Церкви. – І я хотів би зазначити, що в діалозі з керівництвом та представниками багатьох світових християнських та інших релігійних громад Руська Церква зустрічає розуміння своєї стурбованості та готовність спільно працювати задля захисту свободи віросповідання».
У виступі Святішого Патріарха Кирила було порушено тему міжхристиянських контактів, зокрема, відносин з Римо-Католицькою Церквою. Також було наголошено, що відносини з низкою протестантських громад Європи перебувають у кризі у зв'язку із серйозним відходом значної частини з них від християнських засад життя та секуляризацією. При цьому Святіший Патріарх Кирил констатував, що християнські громади країн Глобального Півдня здебільшого дотримуються традиційних поглядів на питання сімейної та суспільної моралі.
«Довірливий, значущий характер має співпраця нашої Церкви із Стародавніми Східними Церквами, – продовжив Патріарх. – Їхні голови та високі представники виступають на підтримку канонічного Православ'я в Україні, засуджують дискримінаційні заходи проти нашої Церкви».
Він також вказав на те, що розвиток відносин із Стародавніми Східними Церквами, що існують у Вірменії, Єгипті, Сирії, Лівані, Іраку, Індії, Ефіопії та Еритреї, є значним фактором у зміцненні зв'язків Росії та Руської Церкви з народами та релігійними групами цих країн.
Святіший Патріарх Кирил розповів про діяльність Християнського міжконфесійного консультативного комітету, який допомагає різним християнським деномінаціям на пострадянському просторі вибудовувати довірчі стосунки та координувати позиції з актуальних проблем сучасного життя, про широкий діалог з лідерами та організаціями нехристиянських традиційних релігій близького та далекого зарубіжжя та внесок Руської Церкви до міжкультурного та міжрелігійного спілкування.
«У всі часи було непросто дотримуватися заповідей Божих. Але саме ця здатність і рішучість людини допомагає перетворювати навколишній світ на засадах віри, добра та милосердя, чесної праці та творення, добросусідських та взаємоповажних відносин між народами», – резюмував Предстоятель Руської православної церкви.
У ході заходу відбулося вручення Патріарших нагород низці російських дипломатів.
З уваги до внеску у розвиток церковно-державних відносин та у зв'язку з 75-річчям від дня народження міністр закордонних справ Росії С.В. Лавров удостоєний церковного ордена благовірного князя Олександра Невського (І ступеня).
Орденом благовірного князя Олександра Невського (ІІ ступеня) нагороджено голову Комітету Ради Федерації з міжнародних справ Г.Б. Карасіна – з уваги до внеску у розвиток церковно-державних відносин і у зв'язку з 75-річчям від дня народження.
Керівнику Комітету з глобальних проблем міжнародної безпеки науково-експертної ради Ради Безпеки Російської Федерації, заступнику генерального директора МІА «Росія сьогодні», Надзвичайному та Повноважному послу А.В. Яковенко вручено орден благовірного князя Олександра Невського (ІІ ступеня). Він удостоєний церковної нагороди з уваги до внеску у розвиток церковно-державних відносин та у зв'язку з 70-річчям від дня народження.