Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков
Служба комунікації ВЗЦЗ, 17.05.2023. 17 травня 2023 року у Патріаршій та Синодальній резиденції у Даниловому монастирі у Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського та всієї Русі Кирила з делегацією Всесвітньої ради церков.
У складі делегації — генеральний секретар ВРЦ д-р Джеррі Піллей, керівник Комісії ВРЦ «Церкви у міжнародних справах» Пітер Прув, виконавчий секретар програм ВРЦ «Міжхристиянські відносини» та «Віра і устрій» Василь-Октавіан Міхок.
Участь у зустрічі також взяли: голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Антоній, заступник голови ВЗЦЗ архімандрит Філарет (Булєков), представник Руської Православної Церкви при ВРЦ та міжнародних організаціях у Женеві протоієрей Михаїл Гундяєв.
Святіший Патріарх Кирил щиро привітав гостей і привітав д-ра Джеррі Піллея з обранням на посаду генерального секретаря Всесвітньої ради церков.
Його Святість поділився спогадами про свою участь у роботі ВРЦ, яка розпочалася у 1968 році з Генеральної асамблеї в Упсалі, де майбутній Патріарх був наймолодшим учасником засідань. «Відносини зі Всесвітньою радою церков є одним із пріоритетів у нашому порядку денному», — констатував Предстоятель Руської Православної Церкви, зазначивши також, що наявність постійного представника при ВРЦ дозволяє бути в курсі актуальної частини порядку денного цієї організації. Крім того, регулярно до інституту в Босе направляються студенти з Руської Православної Церкви.
Говорячи про пріоритети Руської Православної Церкви у відносинах з ВРЦ, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил зазначив: «Ми цінуємо та позитивно сприймаємо той факт, що у Всесвітній раді церков створено комітет із консенсусу та співробітництва. Православні Церкви є меншістю в цій організації, і тому для того, щоб голос православних був почутий, принцип консенсусу при вирішенні важливих питань є, на наш погляд, дуже важливим».
Святіший Владика також торкнувся теми двосторонніх контактів із різноманітними християнськими конфесіями та організаціями. «Ми знаходимося в постійному контакті та діалозі з Римо-Католицькою Церквою. Ми також маємо інструменти для здійснення діалогу з Євангелічною церквою в Німеччині, Євангелічно-лютеранською церквою Фінляндії — у наших двосторонніх відносин з цими церквами вже велика історія, вони відігравали дуже важливу роль у період «холодної війни». Руська Церква також розвиває відносини зі Стародавніми Східними Церквами: у нас є спільні робочі групи з діалогу з Коптською Церквою, Ассірійською Церквою Сходу, Ефіопською Церквою та Маланкарською Церквою Індії», — розповів він, зазначивши, що ВРЦ «надає майданчик для двосторонніх відносин, причому іноді з тими церквами, з якими було б досить складно встановити відносини, наприклад, через надто великі відстані».
Звертаючись до генерального секретаря та інших членів делегації ВРЦ, Святіший Патріарх Кирил зазначив, що у Руській Православній Церкві серйозно стурбовані посиленням переслідувань християн у різних регіонах світу. «Ви знаєте, що є різні причини цього огидного явища, — сказав Його Святість. — Ми солідарні зі Всесвітньою радою церков у закликах до міжнародної спільноти сприяти релігійній свободі та протидіяти переслідуванню християн. Зі свого боку, ми намагаємось надавати підтримку християнам Африки та Близького Сходу як у рамках наших двосторонніх відносин, так і використовуючи багатосторонні інструменти».
Святіший Владика у бесіді з делегацією ВРЦ поділився своїм баченням релігійної ситуації в Україні, становища Української Православної Церкви та подій, що спровокували міжцерковну кризу. «Мушу сказати, що нас особливо засмучує участь у цьому конфлікті Константинопольського Патріархату — саме його участь у розвитку міжцерковної кризи в Україні робить для нас скрутною участь у комісіях, комітетах, які очолюються тим чи іншим представником Константинополя», — зазначив він.
Патріарх нагадав, що криза в Україні виникла в лютому 2014 року, наголосивши: «Наша Церква одразу включилася в роботу з примирення сторін. Ми закликали до мирного вирішення конфлікту на різних майданчиках, у тому числі й у Всесвітній раді церков».
«Сьогодні наша особлива тривога, занепокоєння і біль — у зв'язку з погіршенням становища Української Православної Церкви в українській державі, — продовжив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. — Вона об'єднує більшу частину християн України, але, на жаль, нині зазнає дуже сильного утиску та обмеження її діяльності. Інструментом, за допомогою якого цей утиск здійснюється, є створені в Україні розкольницькі групи. На жаль, ці групи отримали підтримку Константинопольського Патріарха».
Як зазначив Святіший Владика, особливу тривогу і біль викликає вживання прямого тиску на канонічну Православну Церкву, у тому числі насильницьких дій: «Сотні православних храмів силою були захоплені українськими розкольниками за потурання місцевої влади. Фізичного насильства зазнають священики і миряни, чоловіки та жінки».
Він зазначив, що Руська Православна Церква неодноразово зверталася до міжнародного співтовариства, свідчивши про утиск православних християн в Україні, тиск на них. Були направлені звернення до Предстоятелів Помісних Православних Церков, Римсько-Католицької Церкви, Стародавніх Східних Церков. «Хотів би сердечно подякувати Всесвітній раді церков за заяву щодо ситуації навколо Києво-Печерської Лаври, ченці якої переслідуються за бажання просто залишатися вірними власній Церкві. Все це здійснюється за участі, а іноді з ініціативи української влади», — сказав Святіший Патріарх Кирил, звертаючись до генерального секретаря ВРЦ.
Його Святість звернув увагу співрозмовників на те, що після XI Генеральної асамблеї Всесвітньої ради церков, що відбулася у вересні 2022 року в Карлсруї, лише за сам факт неформальної участі в обговоренні української проблеми президентом України було запроваджено персональні санкції проти трьох членів делегації Руської Православної Церкви.
Те, що відбувається в Україні, виходить за рамки локальної проблеми, упевнений Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. «Ситуація погіршується з кожним днем, — наголосив він. — На жаль, міжнародна спільнота мовчить, а у Верховній Раді України сьогодні обговорюється закон про заборону Української Православної Церкви. Це мовчання міжнародної спільноти ставить перед нами запитання: а чому? Чому міжнародне співтовариство так швидко збуджується з приводу багатьох інших конфліктів, але тут ми не спостерігаємо нічого подібного? Глибоко переконаний, що як релігійні люди ми покликані сприяти зміцненню миру, а не займати бік політичного протистояння. Кожне наше слово може бути використане в цій інформаційній війні і мати, зокрема, дуже негативні наслідки».
Святіший Владика зазначив, що у нинішній кризовій ситуації Руська Православна Церква докладає великих зусиль для надання гуманітарної допомоги людям, які перебувають у зоні конфлікту. Він також із вдячністю відзначив позицію, яку займає Всесвітня рада церков щодо надання допомоги тим, хто страждає від цього конфлікту, зокрема біженцям. Так, один із членів делегації ВРЦ, керівник Комісії «Церкви у міжнародних справах» Пітер Прув відвідав Ростовську область та ознайомився з діяльністю пунктів допомоги та тимчасового розміщення біженців. А минулого року виконувач обов'язків генерального секретаря Всесвітньої ради церков протоієрей Іоанн Саука побував у церковному штабі з надання гуманітарної допомоги в Москві і зміг побачити його роботу.
«Регулярно публікується інформація про підтримку, яку Церква продовжує надавати біженцям. Ми останнім часом зібрали понад 332 мільйони рублів та передали 2860 тонн гуманітарних вантажів. Біженцям, які прибувають до Росії, надається максимальна допомога, але виникає питання, чому міжнародні гуманітарні організації не звертають увагу на факт присутності цих біженців і на їхню долю», – висловив подив Святіший Патріарх Кирил.
Він також наголосив, що Руська Православна Церква цінує бажання Всесвітньої ради церков сприяти справі миру, та запропонував обговорити висловлену генеральним секретарем ВРЦ д-ром Джеррі Піллеєм ідею організації круглого столу за участю представників Церков Росії та України.
Подякувавши за теплий прийом, генеральний секретар Всесвітньої ради церков наголосив на важливості проблематики, якої торкнувся під час зустрічі Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
Д-р Джеррі Піллей також подякував за внесок Руської Православної Церкви до роботи ВРЦ. «Як Ви зазначили, православна спільнота дійсно представляє у ВРЦ меншість, тому важливо приймати рішення консенсусом, – наголосив він. – Ми відкриті і даємо можливість різним церковним традиціям зробити свій внесок і проявити себе в рамках нашої церковної сім'ї».
Він також торкнувся внеску цієї організації у розвиток двосторонніх зв'язків між конфесіями і наголосив: «Всесвітня рада церков є надійним та безпечним майданчиком для діалогу. І ми розуміємо, що, незважаючи на наші відмінності, нам потрібно говорити та домовлятися про дуже важливі моменти».
Відповідаючи на висловлене Святішим Патріархом Кирилом глибоке занепокоєння становищем християн у різних країнах світу, де вони зазнають переслідувань і відкритих гонінь, д-р Джеррі Піллей підкреслив: «Це справді дуже важливе питання, і Всесвітня рада церков завжди буде твердо і чітко підтримувати релігійну свободу. Незалежно від того, які там можуть бути складнощі, якщо ми спостерігаємо порушення релігійної свободи, то піднімемо свій голос».
На його думку, християнська єдність є вкрай важливою для того, щоб вирішити проблему нападів на християн, їх переслідування, у тому числі в таких регіонах світу, як згадані Святішим Патріархом Кирилом Африка та Близький Схід. «Ми знаємо, що країни там роздираються сьогодні протиріччями та конфліктами, які мають і значні релігійні наслідки. Ситуації в різних країнах можуть відрізнятися одна від одної за обставинами, але ми бачимо, що християни, а також представники інших релігійних традицій зазнають сьогодні нападів і гонінь», – сказав Джеррі Піллей.
Він також висловив жаль у зв'язку з розладом, що спостерігається нині, в сім'ї Православних Церков і запропонував обговорити, який внесок ВРЦ могла би зі свого боку зробити у вирішення цієї міжцерковної кризи.
Генеральний секретар Всесвітньої ради церков особливо зупинився на релігійній ситуації в Україні та поділився враженнями від недавнього відвідування цієї країни делегацією ВРЦ: «Ми щойно відвідали Україну та бачили наслідки того, що відбувається, особливо в деяких громадах. Ми бачили, що люди втрачають життя, руйнується майно, і ми вважаємо, що Всесвітня рада церков має зробити все для сприяння мирному врегулюванню».
Він також висловив солідарність зі Святішим Патріархом Кирилом у тому, що істинно віруючі люди мають сприяти просуванню справи світу. Джеррі Піллей запропонував обговорити, яку роль можуть відіграти у цьому процесі християнські церкви.
«Ви згадали Асамблею у Карлсруе, і ми тепер розуміємо, що наші висловлювання та дії можуть мати певні наслідки, особливо з боку президента України. Але хочу Вас запевнити, що Всесвітня рада церков має намір говорити правду і, звичайно, слідувати поклику Господа для того, щоб створювати найкращий, безпечніший світ для всіх людей на землі, – підкреслив д-р Джеррі Піллей. – Ви згадали, що ситуація стає гіршою з кожним днем, і це нас дуже турбує. Справді, треба щось зробити з цим. І я повністю підтримую Вашу Святість, коли Ви поставили запитання щодо мовчання міжнародної спільноти. Саме тому ВРЦ хоче активно працювати. Ми не політики і не намагаємося себе проявити – ми віруючі, ми живемо у світі, який створив Господь, знаючи, що служимо Єдиному справедливому Богу. І ми закликаємо віруючих, учнів Господа, працювати заради досягнення миру. Саме в такому ключі ми хочемо діяти. Саме тому ми приїхали до Вас. І хочемо поставити запитання: що ми можемо зробити для досягнення миру? Чи є те, що ми, церкви, можемо зробити для закінчення цієї військової кризи?»
Упродовж розмови сторони обговорили підняті теми.
Після закінчення зустрічі Святіший Патріарх Кирил вручив представникові Руської Православної Церкви при ВРЦ та міжнародних організаціях у Женеві протоієрею Михаїлу Гундяєву орден преподобного Сергія Радонезького (III ступеня). Отець Михаїл удостоєний високої церковної нагороди зважаючи на труди на благо Святої Церкви та у зв'язку з 55-річчям від дня народження.