Голова ВЗЦЗ звершив заупокійне поминання греків Понта

19 травня 2021 року з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон звершив заупокійну литію за жертвами геноциду греків Понта в храмі Всіх святих на Кулішках в Москві.

Владиці Іларіону співслужили заступник голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Балашов, секретар ВЗЦЗ з міжправославних зв'язків протоієрей Ігор Якимчук, в.о. настоятеля храму Всіх святих на Кулішках, секретар ВЗЦЗ у справах далекого зарубіжжя протоієрей Сергій Звонарьов, співробітник Секретаріату ВЗЦЗ з міжправославних зв'язків ієромонах Григорій (Соколов).

На заупокійному богослужінні були присутні Надзвичайний і Повноважний посол Греції в Москві Є. Нассіка, Надзвичайний і Повноважний посол Кіпру в Москві А. Зінонас, генеральний консул Греції в Москві Н. Кріккос з дружиною, керівник Відділу культури Посольства Греції в Москві Д. Яламас, а також голова Комітету Державної Думи Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства, питань суспільних і релігійних об'єднань С. А. Гаврілов, заступник директора Четвертого Європейського департаменту МЗС Російської Федерації К. А. Берсеньов, начальник відділу Греції і Кіпру Четвертого Європейського департаменту МЗС Росії Є. С. Колєснікова, радник заступника Республіки Крим В. С. Ніколаєв, виконавчий директор Московської спільноти греків І. А. Шефф, директор Грецького культурного центру в Москві Т. Янніци, голова культурно- просвітницької спільноти грецьких жінок АГАПІ С. М. Хрістіанова.

Після закінчення богослужіння митрополит Іларіон звернувся до присутніх зі словом:

"Христос Воскрес!

Ваші Високоповажності!

Всечестні отці!

Дорогі брати і сестри!

Вітаю всіх вас в храмі Всіх святих на Кулішках, який вже багато років є духовним домом для православної грецької громади міста Москви.

Сьогодні ми зібралися тут, щоби піднести молитви за жертв масового знищення мирного населення Понта і Малої Азії, яке стало кровоточивою раною на серцях тих, хто відносить себе до грецького народу і культури.

В умовах Першої світової війни зазнали страшних випробувань християнські народи, які проживали на теріторії Османської імперії. В першу чергу постраждало грецьке населення Понта. Насильства, які звершувалися проти нього, вражають своїм масштабом і жорстокістю. Це був справжній геноцид. Загинули сотні тисяч ні в чому не винних людей похилого віку і дітей, чоловіків та жінок - корінних жителів регіону. Цілий народ був приречений на страждання. Греки Понта вмирали від голоду та втрат внаслідок насильницьких депортацій. Дорога скорботи, що вела в невідомість, була всіяна тілами гнаних. Небагато тих, хто вижив, понесли із собою до країн розсіяння гірку пам'ять. А через декілька років в результаті греко-турецької війни було знищено або вигнано до чужини практично все грецьке населення Малої Азії. В свідомості багатьох поколінь людей збереглися розповіді про жахи того часу.

Віра в Бога допомагає пережити скорботні сторінки минулого, вийти більш сильним з випробувань, зміцнити дух, загартуватися у боротьбі. Нам потрібно вирощувати в собі, своїх сім'ях і дітях таку віру, яку як дорогоцінний скарб ми повинні передати підростаючим поколінням.

Руська Православна Церква разом із грецьким народом зберігає молитовну пам'ять про жертви Понта і Малої Азії. Згадка про вбитих мирних жителів, всіх тих, хто був вигнаний з рідних земель, завжди буде лунати дзвоном в наших серцях, не дозволяючи в суєті життя забути про трагічні сторінки минулого.

Ми висловоюємо свою солідарність грецькому народу, зберігаємо віру в те, що Господь витре всяку сльозу, а скорботу оберне на радість, тому що Христос воскрес і нас співвоскресить із Собою.

Христос Воскрес!"

У відповідь Надзвичайний і Повноважний посол Грецької Республіки в Російській Федерації Єкатерині Нассіка висловила подяку митрополиту Волоколамському Іларіону.

"Протягом багатьох років османська імперія, молодотурки і Кемаль вбивали, катували і виганяли зі своїх корінних земель сотні тисяч понтийців - жінок, дітей, чоловіків. Так зник еллінізм на територіях, які свого часу сприяли розвитку культури, зміцненню віри і вивченню мови протягом тисячоліть, від часу Давньої Греції, Візантії, новітніх часів і до ХХ століття", - зокрема, підкреслила пані Є. Нассіка. При цьому вона відзначила, що тільки у 1994 році парламентом Греції було прийнято рішення позначити своє ставлення до тих подій і встановити день пам'яті. З того часу кожен рік політичне керівництво країни вшановує пам'ять всіх жертв геноциду.

За словами Єкатерині Нассіка, нащадки понтийських греків, тих, кому вдалося вижити після гонінь, завдяки неймовірним зусиллям цілих поколінь зараз благополучно мешкають в Греції, роблячи свій величезний внесок до розвитку суспільства.