Головна сторінка Новини
У Журналі Московської Патріархії опубліковано інтерв'ю …

У Журналі Московської Патріархії опубліковано інтерв'ю секретаря ВЗЦЗ з міжрелігійних відносин

У «Журналі Московської Патріархії» опубліковано інтерв'ю секретаря Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату з міжрелігійних відносин, автора монографії «Святитель Тихон, Патріарх Московський і всієї Росії, та його час» священика Димитрія Сафонова, в якому розповідається про те, хто оголосив святителя Тихона ворогом радянської влади №1, чому ступінь шанування цього святого невідповідно мала в порівнянні з його значенням в історії і як «церковний неп» допоміг віруючим (№ 2, 2022).

На чолі Собору новомучеників

— Ваша преподобносте, на іконі Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської в самому центрі дуже часто можна бачити святителя Московського Тихона. Чи правильно говорити, що цей угодник Божий очолює Собор новомучеників та сповідників?

- Так, цілком. Він — голова Собору новомучеників не лише на іконописних зображеннях, а й у церковній свідомості та наукових дослідженнях, присвячених радянському періоду в історії нашої Церкви. Патріарх — отець отців, у тому числі і єпископів, і закатованих безбожною владою священнослужителів це також повною мірою стосується. Сам він, щоправда, не був страчений, але його земна кончина, безумовно, була наближена зусиллями ОДПУ. Про можливе отруєння чекістами можна сперечатися: прямих доказів тому немає. Але дні його життя у цьому світі співробітники органів сильно скоротили.

— Як вам здається, Патріарх Тихон на початку свого предстоятельства в 1917 році і останніз років земного життя — це один і той же Першоієрарх або дві різні за світовідчуттям і світоглядом людини?

— Насамперед, обидва періоди його ув'язнення — як тривалого домашнього арешту, так і сорокаденного тримання під вартою у внутрішній в'язниці ГПУ на Луб'янці навесні 1923 року — значно підірвали його фізичне здоров'я. Це видно навіть з його почерку. У моїй монографії описується весь період його ізоляції. З в'язниці він вийшов з нефритом і з тяжкою формою стенокардії, хоча раніше ні на нирки, ні на серце не скаржився. Про форму та ступінь морального тиску на нього можна тільки здогадуватися, проте після звільнення у нього почалися напади, один із яких навіть прийняли за смерть.

Щодо його поглядів як Предстоятеля на шлях розвитку Церкви в більшовицькій державі, то вони зазнали вимушеної еволюції. Стосується це насамперед співвідношення колегіальності та єдиноначальності у церковному управлінні. Спочатку Патріарх послідовно реалізовував рішення Помісного Собору 1917-1918 років про колегіальні органи - Синод і Вищу Церковну Раду. Адміністративно-управлінська роль Патріарха Тихона зводилася по суті до головування на засіданнях Священного Синоду та затвердження його рішень. Але згодом, коли в 1921 році минув термін повноважень Синоду, він сам почав призначати його членів. Влада почала намагатися змусити Патріарха ввести до складу Синоду архієреїв, які, як йому було відомо, були агентами ЧК — ОДПУ. Природно, він відкидав ці кандидатури і, таким чином, вимушено перейшов до абсолютної єдиноначальності (зокрема, сам приймав рішення про заборони у служінні, про архієрейські хіротонії тощо).

Паралельно Патріарх постійно намагався відтворити колегіальне церковне управління у необхідному йому робочому форматі. Але ціна, яку просила влада, не була для нього прийнятною.

— Іноді активізуються розмови про можливу співпрацю святителя Тихона з більшовиками. Ви відкидаєте цю тему безкомпромісно і на корені?

— Розумієте, про співпрацю можна і треба говорити, коли людина підписує документ, де зобов'язується зробити певні кроки в обмін на якісь поступки. Тоді так, це співпраця. Святитель Тихон не мав жодного епізоду, де він сам підписав би якийсь документ про співпрацю з радянською владою! Хоча кілька архієреїв (імена деяких чудово відомі як світським, так і церковним історикам) у той момент на подібний крок пішли.

Втім, говорити про нього як людину сильної монархічної орієнтації теж не зовсім вірно. Серед інших членів Святішого Синоду 9 березня 1917 року він підписав звернення, що благословляло Тимчасовий уряд, — мабуть, чудово розуміючи, що монархічну сторінку в історії Вітчизни перевернуто. А на початку Громадянської війни він не став благословляти Білий рух.

Ще один маленький штришок: після візиту Миколи II під час святкування 300-річчя династії Романових до Ярославля у 1913 році, де архієпископ Тихон займав тоді кафедру, його перевели у Вільно. Як вважають багато істориків, через те, що він недостатньо вірнопіддано проявив себе по відношенню до монарха.

Історія однієї фальшивки

— Ви докладно пишете про найвищий авторитет Патріарха Тихона, який він мав серед віруючих на початку 1920-х років...

— У простому народі ця постать уособлювала етнарха, духовного лідера нації. Адже царя повалили та розстріляли, проте з'явився Патріарх. І в його особі віруючі бачили не лише Предстоятеля Церкви, а й главу народу. На помазання під час всенічного бдіння в московському Стрітенському монастирі в липні 1923 народ підходив до нього протягом п'яти годин, після чого його, що вже валився з ніг від втоми, буквально на руках донесли до прольотки.

— Чому ж радянські газети 1923 року називали його ворогом?

— Ці публікації — відображення боротьби у найвищій партійній та політичній верхівці тих років. Як відомо, найголосніше знищити Церкву і священнослужителів, буквально розгромити і стерти їх з лиця землі, закликав Троцький. Але в 1922 році, після закінчення Громадянської війни та «червоного терору», який очолював органи ГПУ Дзержинський вважав за доцільне дуже уважно, буквально в щоденному режимі, відстежувати настрої віруючих, для чого в тому числі і в оточенні самого Патріарха впроваджувалися агенти.

Звичайно, звинувачення Патріарха Тихона в антирадянській діяльності є надуманим і безпідставним. Просто влада хотіла, щоб він проводив її вказівки, а Патріарх у відповідь обрав тактику молитовного очікування: затягував відповіді, просячи Господа відкрити Свою волю. І це виявлялося рятівним. Наприклад, у лютому 1924 року ОГПУ ультимативно зажадало від Патріарха запровадити до складу органів Вищого церковного управління кількох оновленців. Архієпископ Трифон (Туркестанов) порадив трохи почекати, говорячи, що буде якесь втручання Божої волі. І точно: у березні слідство щодо Патріарха несподівано закривають! Прямий важіль тиску на нього зникає, плани ОДПУ зриваються.

- Чому? Звідки такий подарунок?

— Майже за рік до того, у квітні 1923-го, Політбюро ЦК РКП(б) практично одноголосно (за винятком Рикова) проголосувало за затвердження смертного вироку Патріарху. Але незабаром з'являється записка Дзержинського1, з якої випливає, що у відповідь може спалахнути такий бунт, з яким навіть Червона армія не справиться, — і вирок вирішують не виконувати. Верх бере думка прихильників непу (на чолі зі Сталіним), який стосовно відносин держави з Церквою реалізувався у формі так званого «церковного непу», що передбачав відмову від прямих репресій на користь стратегії тиску на Патріарха Тихона з боку Антирелігійної комісії при ЦК РКП(б) з метою домогтися від нього прямого визнання легітимності радянської влади.

— Тобто якогось документа, який би нагадував підписану 1927 року Патріаршим місцеблюстителем митрополитом Сергієм (Страгородським) декларацію?

— Загалом так, хоча на початку «церковного непу» більшовики не висували таких жорстких вимог. Тоді їм був цікавий і важливий не стільки сам документ, де йшлося б про офіційне визнання Церквою радянської влади як законної на території колишньої Російської імперії, як серйозний удар по престижу та авторитету Патріарха. Дискредитації Патріарха в очах віруючих – ось чого вони вимагали.

На початку 1925 року його спробували переконати підписати серйозніший документ про лояльність. Посередником у складній позиційній грі виступав митрополит Петро (Полянський), який не з власної волі приносив Патріарху один варіант документа за іншим від Секретного відділу ОГПУ Євгена Тучкова, який очолював 6-е відділення. Але досягти підпису від Патріарха так і не вдалося. Дуже "вчасно" для радянської влади святитель Тихін відійшов до Господа. І митрополит Петро, ​​пізніше канонізований у чині священномучеників, змушений був передати для публікації в газетах редакцію так званого Заповідального послання, затвердженої Антирелігійною комісією. Як уже доведено у низці наукових статей3, цей документ святитель Тихін не підписував.

Одним із важливих аргументів на користь того, що Патріарх не підписував Заповідальне послання, є той факт, що митрополит Петро (Полянський) побічно свідчив про його несправжність. Можна цілком стверджувати, що Заповідальне послання — фальшивка. У вітчизняній церковній історіографії ця думка сьогодні остаточно утвердилася.

Про що молитися святому Патріарху

- Крім Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської, святитель Тихон входить ще й до сонму московських першосвятителів. Кому зі святих попередників по Московській кафедрі, на вашу думку, Патріарх Тихон особливо близький? Може, до священномученика Гермогена, який закінчив свої земні дні в ув’язненні на рідній землі?

— Святитель Тихон серед першосвятителів дещо виділяється. Тому що, як я вже сказав, до нього всі російські Патріархи служили за царя, як митрополити — за великого князя. Патріарх Тихон опиняється у ситуації, коли на Русі немає православного самодержця, і змушений нести першосвятительську ношу поодинці. Тому порівнювати його подвиг із діями інших святих предстоятелів я не вважаю коректним.

— Як би однією фразою ви охарактеризували значення постаті святителя Тихона в історії Руської Церкви?

— Він згуртував навколо себе ядро ​​захисників, завдяки яким Церква винесла люті гоніння. Саме «тихонівці» стали мірилом церковної совісті та чесності у ті тяжкі роки. Вони і вижили, і пронесли віру до того часу, коли на чолі Церкви став новий Патріарх.

— Чому, на вашу думку, у святителя Тихона слід нам навчатися насамперед?

— Він у найскладніших умовах умів розгледіти Божу волю. Чув сигнали Небес, що заглушувалися невпинною чергою буденних бід, поневірянь і скорбот. Проводячи ночі у найнапруженішій молитві, він міг, наражаючись на обмани і провокації, приймати єдині вірні рішення, не заплямувавши власну совість і не підставивши Церкву під додаткові удари. Щоб хоч трохи наблизитися до таких висот, потрібно молитися святителю Тихону і вивчати його життя.

Займаючись професійно цією благодатною роботою, впевнено хочу сказати, що одним із завдань моєї монографії було розвінчати міфи, якими за десятиліття панування радянської історіографії обросла постать святителя. Адже преса від імені Патріарха публікувала фальшиві інтерв'ю (наприклад, співчуття після смерті Леніна), заяви, статті. На жаль, ці тексти так міцно увійшли до офіційної історіографії, що навіть церковними авторами сприймаються некритично.

— Як вам здається, чи на належному рівні сьогодні в Руській Церкві є шанування святителя Тихона?

— Думаю ні. На жаль, усвідомлення важливості його особистості для історії країни ще не стало загальнонародним. Чому, загалом зрозуміло. У келійній і церковній молитві, замовляючи молебні тому чи іншому святому віруючі, на жаль, часто керуються земним принципом практичної користі. А чим святитель Тихон може допомогти, наші співвітчизники, звичайні віруючі до кінця не усвідомлюють. Тому треба їм чітко й ясно пояснювати, що святителю Тихону ми молимося взагалі про всю Руську Церкву, про її благоденство, про захист від нового віроломства Константинопольського Патріархату, що приводить світове Православ'я до нового розколу. Сьогодні ми стаємо свідками спроб ізолювати нас від решти світу. Але ми це вже проходили: Константинопольський Патріарх Григорій VII закликав Патріарха Тихона піти на спокій, передавши владу обновленському "Синоду", а його наступники тривалий час ігнорували Патріаршу Церкву, визнаючи легітимними лише оновленців. Святитель Московський Тихон ціною свого життя забезпечив виживання самої Церкви — йому і треба молитися за всю Церкву в умовах розв'язаної проти нас справжньої війни.

Розмовляв Дмитро Анохін

Поділитися:
ЖУРНАЛ Священного Синоду від 29 травня 2022 року

29.05.2022

Патріарх Кирил: Наша паства – і в Росії, і в Україні, і ми палко молимося про відновлення миру

18.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву й усім вірним чадам Руської Православної Церкви

23.04.2022

Священний Синод вважає важливим доведення позиції Руської Церкви щодо кризи в Україні до глав інославних Церков та міжхристиянських спільнот

25.03.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

Святіший Патріарх Кирил закликав віруючих молитися за мир та єдність Церкви

27.02.2022

Звернення Святішого Патріарха Кирила до архіпастирів, пастирів, чернецтва та всіх вірних чад Руської Православної Церкви

24.02.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріарху-Католикосові Ефіопії з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ відвідав Санкт-Петербурзьку духовну академію

24.06.2022

Митрополит Антоній: Збільшення проявів екстремізму несе загрозу збереженню загальнохристиянських святинь на Святій Землі

17.06.2022

Призначено нового голову Відділу зовнішніх церковних зв'язків та ректора Загальноцерковної аспірантури

07.06.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон: Єдність між Руською Православною Церквою та Українською Православною Церквою зберігається

28.05.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся з Архієпископом Кіпрським Хризостомом

12.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Митрополит Іларіон розповів, коли може бути визначена дата Архієрейського Собору

24.04.2022

Митрополит Іларіон: відповідь Церкви на конфлікти та протистояння – молитва за мир

24.04.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили роль Руської Православної Церкви на міжнародній арені

09.03.2022

При Руському Подвір'ї в Дамаску відкрито Центр дитячої реабілітації та протезування

07.03.2022

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com

26.02.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон удостоєний високої державної нагороди Сербії

15.02.2022

Митрополит Іларіон: підготовка Всеправославного Собору має враховувати реальні потреби та інтереси Церков

14.02.2022

Православний молебень звершено у Тернового Вінця Спасителя у Парижі

13.02.2022

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Page is available in the following languages
Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب