Головна сторінка Новини
Митрополит Волоколамський Іларіон: віримо, що собо…

Митрополит Волоколамський Іларіон: віримо, що соборним розумом Церкви розкол може бути вилікуваний

Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон відповів на запитання кореспондента РІА “Новини”.

– Владико, чим мотивоване рішення Руської Православної Церкви створити екзархат в Африці?

– Тим, що понад сто кліриків Африканського континенту із восьми країн звернулися до Патріарха Московського та всієї Русі Кирила з проханням про прийняття їх під омофор Руської Православної Церкви. Причому основна їхня частина звернулася до Патріарха ще два роки тому. Ми терпляче чекали, чи не змінить Олександрійський Патріархат свою позицію щодо українського розколу. Паралельно вивчали прохання, що надійшли. Архієпископ Леонід, нині призначений екзархом, їздив до Африки та зустрічався з представниками духовенства. За підсумками ретельного вивчення прохань і було прийнято рішення про створення екзархату.

– Поясніть, який зв'язок має визнання українського розколу Олександрійським Патріархатом із появою структури Московського Патріархату в Африці?

– Причинно-наслідковий зв'язок тут найпряміший. Справа в тому, що після визнання Олександрійським Патріархом українського розколу Московський Патріархат розірвав спілкування з ним. Але що робити, якщо частина кліру Олександрійського Патріархату не згодна з ним у тому ж, у чому ми з ним не згодні, і хоче з'єднатися з нами? Ми два роки розмірковували над відповіддю на це запитання.

В Африці мешкає досить велика кількість російськомовних віруючих. До нас протягом багатьох років зверталися то з однієї країни, то з іншої: «Відкрийте для нас парафію». Але ми завжди говорили: «Ходіть у храми Олександрійського Патріархату». Зараз ми не можемо цього сказати ні нашим віруючим, ні тим священикам, які, усвідомивши неправду розколу, не захотіли піти за Олександрійським Патріархом у визнанні розкольницької спільноти Українською Церквою замість багатомільйонної Української Церкви, що реально існує.

– У грудні 2019 року, ухвалюючи рішення про припинення поминання Олександрійського Патріархату, Синод Руської Православної Церкви ухвалив «зберегти церковне спілкування з архієреями Олександрійської Православної Церкви, окрім тих, які підтримали чи в майбутньому підтримають легалізацію українського розколу». У нинішньому рішенні, як здається, логіка змінилася, і тепер усі архієреї Олександрійського Патріархату виявляються винними у визнанні українського розколу.

– У грудні 2019 року ми підкреслили, що «рішення про визнання розкольницької структури в Україні не було прийняте на засіданні Священного Синоду Олександрійського Патріархату, що відбулося 7-9 жовтня, не виносилося на голосування його архієреїв і, відповідно, не має соборного характеру, а прийнято Предстоятелем цієї Церкви одноосібно». Але з того часу минуло два роки. За цей час ніхто з архієреїв Олександрійської Православної Церкви не висловив незгоди з діями Патріарха Феодора щодо підтримки розколу в Україні, на що наш Священний Синод звернув увагу у вересні цього року. Ми виходимо з того, що архієреї Олександрійського Патріархату солідарні зі своїм Предстоятелем, якщо жоден з них не виступив проти цього рішення, а дехто навіть встиг взяти участь у співслужінні з розкольниками або іншим чином висловити підтримку розколу.

У кожній Помісній Церкві діє своя система прийняття рішень. У нашій Церкві рішення приймає Священний Синод з подальшим утвердженням Архієрейським Собором. В Олександрійській Церкві також існує Синод, але рішення про визнання українського розколу було прийняте Патріархом одноосібно. Водночас, Синод ніяк це рішення не заперечив. Якби члени Синоду або будь-хто з єпископату був не згоден, він заявив би про це, як зробили деякі архієреї Кіпрської та Елладської Церков.

Більше того, протягом грудня ми отримали кілька вельми грубих листів від архієреїв Олександрійського Патріархату після того, як владика Леонід туди з'їздив і поспілкувався з кліриками. В одному з них було написано (цитую з пам'яті): «Наші священики навіть не знають де знаходиться Україна». Тим быльше дивує, що Олександрійський Патріархат втягнувся в авантюру за визнанням українського розколу. Один із предстоятелів Помісних Церков, з яким я зустрічався у 2018 році, сказав мені: «Ми не хочемо вирішувати проблеми України та створювати проблеми у себе». Олександрійський Патріархат спробував взяти участь у вирішенні проблем України, але зміг лише створити проблеми у себе.

– А якщо, наприклад, один або кілька архієреїв Олександрійського Патріархату оголосять про те, що вони не згодні з рішенням Патріарха Феодора і що вони визнають канонічною Православною Церквою України ту, яку очолює Блаженніший митрополит Онуфрій, їх єпархії можуть бути виключені зі складу новоствореного екзархату Руської Православної Церкви?

– Це теоретичне питання. Якщо така ситуація виникне, ми її вивчатимемо, вступимо в переговори. Але можна припустити, що у разі відкритої незгоди з Патріархом такі архієреї будуть просто зміщені зі своїх кафедр. Нагадаю, що ще у 2018 році, відвідуючи Одесу, Патріарх Феодор закликав віруючих: «Залишайтесь у канонічній Церкві!.. В історії нашої Церкви були важкі часи, однак в Україні, у цій благословенній православній країні, є канонічна Церква, є Блаженніший наш брат Онуфрій – благословенна людина від Бога і справжній чернець». І очолив богослужіння, на якому йому співслужив Блаженніший Онуфрій. А лише через рік змінив свою позицію і почав замість митрополита Онуфрія поминати лідера українського розколу.

– Чим Ви пояснюєте той факт, що Патріарх Феодор схилився до визнання українського розколу, тоді як упродовж багатьох років він підтримував Українську Православну Церкву на чолі з митрополитом Онуфрієм?

– Не думаю, що він сам схилився до визнання розколу. Гадаю, його до цього змусили. Але не хочу говорити від його імені чи гадати про причини його рішення. Воно прийняте, і в тій новій реальності, створеній безпрецедентними діями Константинопольського Патріарха з легітимізації українського розколу, у нас просто не залишалося вибору. Ми не могли відмовити клірикам, які усвідомили помилковість позиції свого Патріарха у прийнятті їх у лоно нашої Церкви. Так само ми не можемо відмовляти православним віруючим Туреччини в пастирському опікуванні в умовах, коли Константинопольський Патріарх став на бік розколу.

– Константинопольський Патріарх звинувачує Руську Церкву у невдячності, нагадуючи, що православна віра прийшла на Русь із Константинополя…

– На це звинувачення наш Священний Синод відповів ще у вересні: «Зберігаючи вдячну пам'ять про заслуги Святої Константинопольської Церкви у справі просвічення Русі світлом Христової віри, підкреслити, що благородні подвиги приснопам'ятних Святіших Патріархів Константинопольських у минулому не виправдовують сучасних канонічних злочинів Патріарха Варфоломія, який підтримав розкол і вступив у церковне спілкування з особами, які називають себе православними архієреями, але не мають канонічної хіротонії».

– Поясніть, що розуміється під «канонічною хіротонією». Не кожному ця термінологія зрозуміла.

– Згідно з церковними правилами, єпископ має бути висвячений двома або трьома єпископами, які мають відповідний канонічний статус. Тобто не забороненими у священнослужінні, не позбавленими сану, не підданими анафемі, такими, що не перебувають під судом. Тим більше, не особами, що видають себе за єпископів, але такими не є. Так звані «архієреї» українського розколу висвячені без дотримання цих основних принципів.

Деякі з них, наприклад, були висвячені позбавленим сану єпископом Руської Церкви та дияконом, який видавав себе за єпископа, але насправді не мав навіть сану священика. До підписів цих двох осіб на свідоцтві про висвячення був заднім числом доданий підроблений підпис померлого ієрарха Руської Церкви. Розкольники підсунули фальшивку до Константинополя, і там, не вникаючи в деталі, визнали підпис за справжній. Про цю сумну історію згадується у документі «Про недійсність хіротоній українських розкольників та неканонічність “Православної церкви України”», підготовлений секретаріатом Синодальної біблійно-богословської комісії. Докладніше історія розбирається у статті Сергія Шумило «Самозваний “єпископ” Вікентій Чекалін та його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 року”.

Основна частина так званих «архієреїв» «ПЦУ» була висвячена позбавленим сану і відлученим від Церкви колишнім митрополитом Київським Філаретом (Денисенком). На наш погляд, вони не є архієреями. Але Константинополь їх визнав такими без перерукоположення, а Філарету повернув архієрейський сан. Сьогодні Філарет, який називає себе «Патріархом Київським і всієї Русі-України», відокремився від «ПЦУ», створив розкол у розколі, приймає у спілкування грецьких старостильників. При цьому ні «ПЦУ» не забороняє його у священнослужінні, ні Константинополь не відкликає свого рішення щодо повернення йому сану.

З вини Константинопольського Патріарха у світовому Православ'ї створено ситуацію канонічного хаосу. У цій ситуації кожній Помісній Церкві доводиться визначатися, з ким вона: з канонічним Православ'ям чи з розкольниками та самосвятами. Наша Церква свій вибір зробила. І ми вдячні тим Помісним Церквам, які твердо стоять на сторожі канонів.

– Яким є Ваш прогноз: чи буде розкол у світовому Православ'ї поглиблюватися? Чи можна сподіватися на його зцілення в найближчому майбутньому?

– На жаль, створено ситуацію, яку стає вирішити дедалі важче. Ця ситуація дуже нагадує події середини XI ст. Тоді посварилися Константинопольський Патріарх та Папа Римський. Відбувся розподіл. Не думаю, що легати Папи, що поклали буллу про відлучення на престол Собору Святої Софії, уявляли, що поділ триватиме на віки. І Константинопольський Патріарх, відповідаючи на це, навряд чи міг собі це уявити. Але Церкви пішли своїм шляхом. З віками відчуження наростало, і лише дев'ять століть по тому почалися боязкі спроби до зближення.

Першим кроком для подолання ситуації, що склалася у світовому Православ'ї, мало б стати повернення до того положення, в якому всі Православні Церкви перебували до 2018 року, коли рішення приймалися соборно, а не одноосібно. Але важко собі уявити, що Константинопольський Патріарх захоче до цього повернутися. Він тепер вважає себе вправі приймати одноосібні рішення, не радячись з іншими Церквами, всупереч їхній волі та їм на шкоду. І ієрархи Константинопольського Патріархату нам твердять: «Українська автокефалія відбулася як факт». Ну, якщо це так, то і поділ у світовому Православ'ї – відбувся як факт.

Ми сумуємо про цей поділ. Ми молимося про напоумлення і Константинопольського Патріарха, і тих Предстоятелів та ієрархів, які під його тиском визнали розкол.

Віримо, що соборним розумом Церкви можна вилікувати розкол у світовому Православ'ї. Але треба дивитися на речі реалістично: в умовах, коли соборні механізми на міжправославному рівні зруйновані, на це чекати важко.

Сумуючи про поглиблення розколу у світовому Православ'ї, ми водночас із вдячністю Богу сприймаємо той факт, що розкол розвивається поза канонічними межами Руської Православної Церкви. Наша Церква, яка об'єднує православних віруючих Росії, України, Білорусії, Молдови та інших країн, через віроломні дії розкольників і Константинопольського Патріарха, який їх підтримав, не втратила своєї єдності і не зменшилася. Українська Православна Церква, яка має понад 100 архієреїв, понад 250 монастирів, понад дванадцять тисяч парафій, залишається єдиною з Руською Православною Церквою, зберігаючи в ній самоврядний статус. А замість захоплених розкольниками храмів будуються нові.

Руська Православна Церква і в Росії, і в Україні, і в інших країнах продовжує стабільно приростати парафіями та монастирями. Як почалося її зростання в 1988 році, так і продовжується з тією ж швидкістю. У нас було шість з половиною тисяч парафій, а зараз – понад сорок тисяч, було двадцять монастирів, а зараз – майже тисяча. Це не привід для гордині чи переможних реляцій. Це привід для того, щоб дякувати Богові. У безпрецедентному зростанні кількості парафій, монастирів, віруючих, ченців та черниць ми бачимо благовоління Боже до нашої Церкви. І віримо, що «врата пекла не здолають її».

Поділитися:
Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ прокоментував повідомлення ЗМІ щодо можливості зустрічі Святішого Патріарха Кирила з Папою Римським Франциском

06.12.2021

Святіший Патріарх Кирил звершив панахиду у тринадцяту річницю від дня кончини Святішого Патріарха Алексія II

05.12.2021

Святіший Патріарх Кирил провів зустріч із представниками Координаційного комітету з заохочення соціальних та інших ініціатив під егідою Церкви та Ради Фонду підтримки християнської культури і спадщини

30.11.2021

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з послом Румунії в Росії

30.11.2021

Глави та представники Давніх Східних Церков привітали Святішого Патріарха Московського та всієї Русі Кирила з 75-річчям від дня народження

27.11.2021

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з головою Сенату Парламенту Республіки Казахстан М.С. Ашимбаєвим

25.11.2021

З 75-річчям Святішого Патріарха Кирила привітали міжхристиянські організації та міжнародні благодійні фонди

24.11.2021

Патріарх Кирил: Патріарх Варфоломій вважає себе не першим серед рівних, а першим над усіма іншими

20.11.2021

Відбулося засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви

08.11.2021

Голова ВЗЦЗ привітав Святішого Патріарха Сербського Порфирія з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Голова ВЗЦЗ: у ситуації конфронтації між Росією та США будь-які поступки свідчать про готовність сторін рухатися назустріч

17.01.2022

Голова ВЗЦЗ дав оцінку першому етапу переговорів представників РФ та Заходу щодо безпеки

16.01.2022

Митрополит Іларіон: Православ'я в Казахстані – традиційна конфесія, яку сповідують кілька мільйонів людей

16.01.2022

Митрополит Іларіон: Церква та традиційні конфесії зробили все можливе для умиротворення ситуації в Казахстані

16.01.2022

У двадцяту річницю своєї архієрейської хіротонії голова ВЗЦЗ звершив Літургію в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»

14.01.2022

Голова ВЗЦЗ зустрівся з Предстоятелем Вірменської Католицької Церкви

10.01.2022

Митрополит Іларіон вручив секретареві ВЗЦЗ з міжправославних відносин державну нагороду

10.01.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон: віримо, що соборним розумом Церкви розкол може бути вилікуваний

02.01.2022

Митрополит Іларіон: дві найбільші християнські Церкви повинні взаємодіяти – це веління часу

28.12.2021

Відбулося засідання Комісії у справах старообрядних парафій та взаємодії зі старообрядництвом

27.12.2021

Митрополит Іларіон привітав заступника голови ВЗЦЗ протоієрея Миколая Балашова з 65-річчям

27.12.2021

Завершилася робоча поїздка голови ВЗЦЗ до Риму

23.12.2021

Митрополит Іларіон: Патріарх та Папа обговорять, як християнам виживати

23.12.2021

Відбулася зустріч голови ВЗЦЗ з Папою Римським Франциском

22.12.2021

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب